Консультація для батьків

"Боротьба дитини за самостійність: як уникнути конфліктів"

Як уникнути конфліктів із власною дитиною?

Часто ми спілкуємося з дітьми приказним тоном: "Ідиспати! Почисть зуби! Сядь рівно!" Ми читаємоїмлекції, критикуємо, загрожуємо: "Не заберешіграшки - не вийдеш на вулицю!" Наше поводженнянастількипередбачувано, що діти найчастішезнають, що ми їмскажемо, і не слухають,точніше, "не чують" нас. По суті, ми ведемощоденнуборотьбуізвласними дочками й синами, у якійнемаєпереможців!

Чиможнаполіпшитивзаємини з дітьми? Чиможна не дратуватися, не сваритися? Звичайно. Просто потрібнодотримуватисявсьоготрьох правил: любитиВамдопоможутькількапрактичнихпорад. Спробуйтезастосуватиїх у спілкуванні з Вашим малям, і Ви переконаєтеся, наскільки вони діючі. їх (що ми й робимо), поважати (що робимодужерідко) і створюватиумови для співробітництва (чогоробити не вміємо). Іншими словами, треба прислухатися до думки дитини й контролювати свою реакцію на йогоповодження. У цьому

Правило "одного слова"

Якщо Ви хочете, щобдитина Вас "почула", не висловлюйтевсього, що думаєте про йогоповодження. Використайте "правило одного слова", що характеризувало б ситуацію. Можливо, йогоприйдетьсяповторитикількаразів, але цекраще, ніжкричати й загрожувати. Наприклад, перед сном маляповиненскластисвоїіграшки. Якщо Ви скажете: "Скількиразів я тобі говорила, що іграшки треба забирати! Титака велика, а дотепер не можешцьогозапам'ятати", - дитинавжепісляпершоїфразиперестанесприйматисказане. Спробуйтезамістьгнівноїтирадивимовити (тільки не вприказномутоні) одне слово: "Іграшки!" Воно стане своєрідним паролем збирання.

Результати неслухняності

Пригадайте, скількиразівпротягом дня Вам доводиться говоритисвоємусиновіабодочці: "Зроби математику, а то одержишдвійку", "Ідиснідати, інакшеїжаохолоне", "Не випереш носочки - підеш у брудних"? ЧиспрацьовуютьВашівказівки? Чи некращекількаразівдатидитиніможливістьпереконатися, до чого приводить неслухняність і якіїїнаслідки. Якщо Сашко не зробить математику, то завтра на уроцівіндійсноодержитьдвійку. ЯкщоСвітла не прийдевчасно до стола - буде їстихолодний суп. Якщо Катя не випере носочки - ранкомнадягнебрудні.

Ця важлива фраза "як тільки"

Є кількаслів, які Вам треба намагатися не вживати: "якщо", "чому", "тиніколи..."

Ці слова "якщо", як правило, починаються погрози: "Якщоти небудешчиститисвоїтуфлі, я ніколи не куплю тобінових". У дитини відразу ж виникаєвідповідна негативна реакція, мол, ну й не треба.

"Чому" - звичайний початок обвинувачення. Післяфрази: "Чомути некладешречі на місце?" - Ваше маля, швидше за все, почнеоборонятися, а не забирати.

Словосполучення "тиніколи" сприймається в штики. "Тиніколи не підмітаєш у кімнаті..." - звучить як обвинувачення, а не спонукання до дії. Кращесказати: "Укімнатібагато пилу. Настав час підместипідлогу".

Якщо Ви хочете, щобдитинавиконала не занадтоприємну для неї роботу, спробуйтепобудувати фразу так: "Як тількикімната буде прибрана, тизможешподивитисятелевізор".

Воля вибору

Кожний з нас маєсвоїпристрасті, смаки, судження. І Ваша дитина, якоюбималенькою вона не була, - не виключення. Не ущемляйте її права, адже вона - особистість. Маля в станівирішитисамостійно, яку їжу й одяг вибрати й у якійпослідовностівиконуватидорученуйому роботу. Запитайте в нього, що він буде їсти на сніданок бутерброд ізсиромабо з ковбасою. Перед тим як зшитиабокупити дочки плаття, обговоріть з нею тканину й фасон. Під час вбирання у квартирізапропонуйтедитині на вибір: вимитипідлогуабопідмести.

Попередження про неприємності

Відвідування лікарів і іншінеприємні для дитини подіїбудутьсприйматисяінакше, якщопоговорити з нею заздалегідь: "Я розумію, що тобі не хочеться, але йти треба".

Часто буває так: Ви збираєтеся з дочкою в гості. Там Вашемалянастількизахоплюєтьсягрою з подружкою, що йогоніякими силами не повести додому. Домовтеся з ним: "Давай поставимогодинник на такий-то час. Коли вінзадзвонить, ми підемододому".

Право на бажання

Вашадитинаголосновимагає в магазині машинку. Ви можете відреагувати на це по звичці: "Тобі все мало! У тебе ж вдомап'ять машинок!" І витягтидитину, що репетує, з магазина. А можете не купуватиіграшку, але визнати право дитини хотітиїї: "Я розумію тебе, машинка дійсногарна, але сьогодні в мене немає грошей". І дитиназаспокоїться, навіть не одержавши заповітнийавтомобіль.

Відмова від критики

Критикувати - виходить, судити, оцінювати, тавруватиганьбою. Критика викликає в дитини опір. Згадаєте, як Ви саміреагували на зауваженнябатьків, і зрозумієте, чомуВаші діти "обороняються". Син не можевирішитизавдання? Простішевсьогойоговисміяти: "Це жлегкезавдання! Ми ж з тобою все розібраливчора! Як можнатаке не зрозуміти?!" Реакція дитини буваєрізноювід: "Я - тупиця" до "...і не буду робити". Але Ви допоможетеїй, якщо скажете: "Так, це нелегко. Але я думаю, що тивпораєшся. Подумай ще".

Звичайно, ціради не універсальні. Не сподівайтеся, що в будинкувідразузапануєтиша та благодать. Будьте готові до того, що діти можутьвіднестися з підозрою до Вашого "нового" поводження. Але якщо за день Ви хоч раз зумієтезапобігтиконфлікту, виходить, Ви навірному шляху.

Кожна дитина неповторна, і Вам вирішувати, якіметодизастосовувати в тій або іншій ситуації.

Пробуйте, шукайте, підходьте до виховання дитини творчо. Час і сили, витрачені на відновлення миру в родині, коштують того.

Формування правової особистості в умовах закладу дошкільної освіти

Розвиток правової свідомості особистості це довгий, складний і суперечливий процес, що триває практично все життя людини. Первинні уявлення про соціальні норми поведінки людей, про необхідність певного порядку в людських взаєминах засвоюються в дитинстві, ще в дошкільний період. У дошкільні роки найбільш активно формуються погляди, життєві позиції. типові мотиви поведінки особистості. І від того, яке розуміння права і ставлення до нього виробляється в цей період становлення особистості, багато в чому залежить і подальша поведінка людини у правовій сфері.

На основі загального уявлення про соціально-правові явища і шляхом впливу на інтелектуальну, емоціональну і вольову сфери правосвідомості в дошкільному віці, на наш погляд, можливим є формування:

· шанобливого ставлення до встановлених правил поведінки;

· усвідомленого підпорядкування прийнятому правомірному стандарту поведінки;

· розуміння моральної і правової відповідальності за свої вчинки та поведінку, а також особистої відповідальності за вчинені порушення правил;

· установки на надання - допомоги працівникам правоохоронних органів, які здійснюють діяльність з припинення і попередження правопорушень;

· установок, що перешкоджають податливості кримінальним та асоціальним впливам;

· неприйняття насильницьких і інших асоціальних (незаконних) дій відносно людей, тварин, об'єктів навколишнього середовища з формуванням на цьому матеріалі правових переконань;

· ціннісної значимості сім'ї та доброчесного відношення до рідних і близьких;

· ціннісних уявлень про розсудливі і корисні форми відпочинку.

Цілі і завдання правового виховання:

Правове виховання дітей дошкільного віку спрямоване на формування основних блоків функціональних компонентів структури їх правосвідомості:

· логіко-нормативного (елементарні знання дітей про свої права і обов'язки, тобто правова інформованість, розуміння соціально схвалюваних правил поведінки);

· емоційно-образного {суб'єктивне ставлення дитини до правил поведінки, ціннісне їх сприйняття, адекватна оцінка своїх і чужих вчинків з точки зору діючих правил поведінки);

· принципово-вольового, чи поведінкового (прояв активності в ситуаціях, коли необхідно керуватися соціальними правилами поведінки; реалізація правосообразної поведінки в різних видах діяльності, дотримання заборон і виконання обов'язків).

Модель організації правового виховання в дитячому садку, заснована на соціальному партнерстві дошкільного навчального закладу з батьками, вимагає створення умов для підвищення рівня правової культури всіх учасників правовиховного процесу, збудованого в єдину систему, підкріпленого достатнім змістовним і наочним матеріалом.

Основними завданнями правового виховання у закладі дошкільної освіти є:

· створення умов для формування у дітей правової компетентності;

· ознайомлення з соціально-правовими нормами і правилами поведінки у формі, що відповідає віку;

· формування у дітей: соціальної відповідальності, здібностей розуміти і оцінювати свою поведінку і вчинки оточуючих людей, навичок спілкування в різних ситуаціях з орієнтацією на ненасильницьку модель поведінки;

· виховання у дітей шанобливого і терпимого ставлення до людей незалежно від їх походження, расової та національної належності, мови, статі, віку, особистісного та поведінкового своєрідності, в тому числі зовнішнього вигляду і фізичних вад;

· сприяння процесу формування у дітей: почуття власної гідності, своєї думки і навичок його вираження, умінь конструктивного вирішення конфліктів і суперечок; виховання поваги до гідності і думки іншої людини;

· створення в дошкільному навчальному закладі правового простору і умов для підвищення кваліфікації вихователів у сфері правового виховання;

· підвищення рівня правової культури педагогічного складу дошкільного освітнього закладу та батьків дітей, які відвідують дитячий сад;

· створення умов для організації взаємодії сім'ї та дошкільного навчального закладу з питань правового виховання та залучення батьків у правовиховний процес;

· підвищення рівня соціально-правової захищеності дітей як в дошкільному навчальному закладі, так і в сім'ї;

· формування у батьків розуміння відповідальності сім'ї за дитину, за дотримання його прав, необхідності створення в родині взаємин, заснованих на розумінні, турботі, ненасильницьких способи спілкування;

· надання необхідної допомоги сім'ям у здійсненні правовиховної діяльності.

Процес розуміння і внутрішнього прийняття дитиною соціально-правових явищ довготривалий і важко піддасться оцінці. При регулярній роботі з дітьми можна наочно переконатися в позитивних змінах в їх відношенні до себе і до інших людей, у зниженні рівня агресії у дітей, в сформованість у дітей власної думки, у зміні підходів до вирішення конфліктів і суперечок.

Реалізація програмних цілей і завдань дозволить: створити освітній простір для підвищення правової компетентності педагогічного складу та правового виховання дітей, залучити до правовиховної діяльність батьків.

Для вирішення поставлених цілей і завдань правовиховної діяльність у дошкільному навчальному закладі необхідно здійснювати за трьома напрямками: з педагогічним складом, з батьками, з дітьми.

На констатуючим етапі реалізації програми передбачається проведення діагностики рівня правової культури і діапазону потреб усіх учасників правовиховного процесу.

Успішність правового виховання в дошкільному освітньому закладі багато в чому визначається відповідною кваліфікацією педагогічних кадрів. Рівень підготовленості вихователів до здійснення правового виховання залежить від якості організованої в дитячому саду діяльності з підвищення кваліфікації педагогів як організаторів правового виховання та їх правової культури.

Педагогам необхідно враховувати, що правове виховання не повинно бути повчальним, тому що неможливо сформувати у дітей ненасильницьке ставлення до інших людей, повагу до людини та її прав, якщо заняття будуть проводитися в авторитарному стилі.

Педагогічна тактика правовиховної діяльності вихователя як з дітьми, так і з їх батьками повинна будуватися не на категоричних судженнях, а на переконанні і доброзичливому обговоренні.

У практиці правовиховної діяльності педагогів неприпустимі впливи на дошкільників, що ображають їхню людську гідність, жорстокі покарання, грубі окрики і т.п.

Найбільш перспективним є проведення правовиховної роботи з дошкільниками на позитивних прикладах, стосовно яких у дітей виникає бажання наслідувати.

Роль педагога дошкільного навчального закладу як організуючого початку правового виховання в системі вихователь − дитина − батьки полягає не тільки у формуванні у дітей елементарних уявлень про правила поведінки, права та обов'язки, а й у створенні умов їх практичного застосування як в дошкільному навчальному закладі, так і в родині.

Правове виховання в дитячому саду відбувається більш успішно при використанні пошуково-експериментальних, ігрових, проблемних, практичних методів, що робить цей процес особистісно-значущим.

На заняттях з правового виховання дошкільнят доцільно використовувати види діяльності, в яких діти долучаються до рішення простих творчих завдань: відгадати, відшукати, розкрити секрет, скласти, змоделювати і т.п.

Мотиваційно-інформаційний, інформаційно-дійовий та контрольно-оцінювальний етапи програми націлюють на те, щоб дошкільнята з пасивних, бездіяльних спостерігачів перетворилися на активних учасників пізнання соціально-правового життя суспільства на власному досвіді в конкретних справах, вчинках.